аналітика
історії успіху
iнновації
виробництво
всі публікації
укр
ВАЖЛИВОНОВИНИРослинництвоУКРАЇНСЬКІ НОВИНИ
ЧАСНИКОВІ ТАЄМНИЦІ: успішний досвід ведення часникового бізнесу на Вінничині
Поширити на Facebook Твітнути на Twitter
Виробництво часнику в Україні, як напрямок агробізнесу, великих інвестицій не потребує. Головне – обрати правильний підхід та технології вирощування. Своїм досвідом у цьому, якісними ідеями поділилися два успішних фермери – Ольга Романів і Євген Козин.
Ольга Романів (компанія Hot Garlic) та Євген Козин (компанія EKO Garlic) – підприємці, яким вдалося досягти значних результатів у вирощуванні часнику. Не все складалося гладко, успіх прийшов не одразу, але їм вдалося виробити свою стратегію в цьому бізнесі.
Як починали
Ольга Романів розповіла, що взялася за вирощування цієї культури 4 роки тому, коли в Україні поширювався «часниковий бум» з роздрібною ціною понад 100 грн/кг. Продавці посадкового матеріалу запевняли, що врожайність становитиме 10–12 т/га. Тож, посадивши 5 га часнику, господарство Ольги вже чекало шалених прибутків.
Проте обіцяна врожайність залишилася мрією, натомість виникло багато складнощів і питань. Але навіть у перший рік фермери вийшли на прибуток, тож вирішили розвивати цей бізнес надалі.
Євген Козин спершу вирощував часник на власних 17 сотках землі і тільки через 3 роки взяв в оренду поле. Пройшовши тренінг проекту EOPAC «Економічні можливості постраждалих від конфлікту», отримав важливі знання з вирощування овочів та грант на розвиток свого проекту.
Технології
Правильний вибір технології вирощування – це визначальна складова успіху в агробізнесі. У господарстві Євгена такою технологією став крапельний полив. За цією технологією вода постачається у спеціальну трубу, на якій стоїть лічильник. Від труби йдуть відгалуження до кожної трійки часнику, по яких вода скрапує щогодини до 1,5 літрів води.
Така система дозволяє уникнути ризиків втрати врожаю внаслідок спеки. Впровадити цю технологію Євгенові допоміг грант EOPAC.
У часниковому бізнесі також важливі технології зберігання. Для того щоб продукція лежала до травня, потрібне спеціальне обладнання, яке досить дороге. Його можуть дозволити собі тільки великі агрохолдинги.
Але, за словами Євгена, великим компаніям не завжди вдається домогтися якості у вирощуванні, бо вони «женуться за масою».
Євген вважає, що успіху у виробництві часнику може досягти лише «спеціальне підприємство», яке займається вирощуванням і розведенням саме цієї культури.
«Наш часник лежить до грудня, а далі він починає псуватися: порожніти, проростати навіть у холодильнику», – говорить Євген. Шляхом для подолання цієї проблеми може бути створення фермерських об’єднань і кластерів.
Прибутковість
Часниковий бізнес – це справа не на один рік, оскільки багато залежить від погоди. Є роки, коли вдається досягти рентабельності 100%, проте треба бути готовим до збитків.
Ольга Романів розповіла, що минулого року її господарство повністю втратило майже 4 га часнику внаслідок спеки. Проте цьогоріч вони розраховують на заробіток, який перекриє минулорічні збитки.
«Я думаю, у перспективі 4–5 років, якщо пережити всі тяжкі моменти і вибудувати свою стратегію, можна заробляти хороші гроші», – вважає Ольга. За її словами, точка беззбитковості у вирощуванні часнику становить 2–4 т/га. Усе, що вдалося зібрати більше, йде у прибуток. У середньому українським фермерам вдається зібрати часнику від 2 до 10 т/га.
Важливий чинник прибутковості – посадковий матеріал. Із досвіду Ольги, у часниковому бізнесі важливо мати власний посадковий матеріал, а не купувати його. Тому її компанія придбала французький часник і адаптувала його до українських умов.