Ліс та сад замість сидератів
Що отримують українські фермери, використовуючи амарант для відновлення ґрунту:
Маючи незрівняний вид фотосинтезу, за 1-2 місяці стебла й листя амаранту набирають об’єм та мегакроками поглинають вуглекислий газ. Чи не таку універсальну рослину шукають екологи, яка могла б так ефективно виділяти кисень?
Амарант не боїться посухи, бо, по-перше, стрижневий корінь проникає настільки глибоко (до 7-ми метрів!), що отримує жадану вологу. А, по-друге, листочки амаранту ледь згортаються у спекотні дні й не віддають воду, яка з такими зусиллями дісталася. Важливо відмітити, що така ефективність до забору води стосується лише дорослих рослин. На ранньому етапі зростання полив обов’язковий!
Ранні сорти амаранту дозволяють удобрювати землю «сидератним способом», на якій в той самий сезон вже можна саджати потрібні вам культури. До таких сортів відносяться: Ультра, Валентина, Геліос.
Високе бадилля амаранту стає природним затінком у літній час та протистоїть пересушуванню вашої ділянки. Скошувати його потрібно до того, як з’явиться колосся чи так звані віники. І слід не просто загортати у ріллю, а й перемелювати (задисковувати), щоб пришвидшити процес входження усього корисного до верхнього шару ґрунту.
Високий об’єм свіжої сировини – в середньому 2000-3000ц/Га. Чи знайдете ви по гарній ціні так багато органічних добрив, що мають настільки багатий хімічний склад? Різноманітні елементи й амінокислоти живлять наступні культури. Ви позбудитесь питання, де і по якій вартості придбати азот, бо саме цієї речовиною щедро насичене листя амаранту.
Так як стебла амаранту мають одночасно двохтипне коріння – стрижневе та поверхневе мочкувате з тонкими волосками, то воно прекрасно розрихлює землю. До речі, майже усі сорти амарантових дуже стійкі до гербіцидів. Можливо, тому що дикий різновид — щириця пройшла довгий період природньої селекції й вимушена була активно боротися за виживання в різних умовах.
Амарантові сидерати для підвищення родючості можна брати для будь-якого ґрунту, та найкраще вони підживлять суглинисту й дерново-підзолистну ділянку.
Для дрібного фермерства бадилля амаранту можно висівати поряд з іншими городніми культурами та чергувати сівозміну до 3-х разів на протязі теплого сезону. Дотримуйтеся одного з головних правил органічного землеробства – земля не повинна бути голою. Прибрали амарант для підживлення – висадили салат, зібрали цей врожай – знову сійте інший сидерат. І так – до пізньої осені.
Поділюся власним спостереженням у догляді за городніми культурами. Минула весна й початок літа були щедрі на дощі. Навіть не вдавалося вчасно виполоти свіженькі бур’яни, що вже добряче заважали росткам кукурудзи. Дика щириця вже напилася водички вдосталь й підросла до 7-12 см, а інші росточки цього амарантового представника все сходили й сходили. Коли то все було переполено, я звернула увагу на один момент. По обидва боки ділянки знаходяться поля місцевих фермерів, що стабільно вносили гербіциди й іншу хімію, яку зазвичай селяни ніколи не додають туди, де ростуть їх продукти харчування. Так от – стан грунту у мене та у сусідів значно відрізнявся. Мій – був розпушений й насиченого чорного кольору, а ще — злегка масний, що вказує на високу концентрацію поживних речовин. А на фермерських угіддях – більш спресований та грудкуватий. Ось так я зрозуміла, що традиція ручного видалення бур’янів, що підтримується в селах на протязі не одного покоління, має дуже велику цінність. Все, що виросло начебто зайвого на городі – насправді, є матеріалом для плодючості. Кожна скошена бур’янинка вносить в ґрунт певний унікальний набір мікроелементів.
Бразильський досвід також є ще одним видом повернення екосистеми до її первинного стану. Журналіст Дайана Адраде з вищезгаданого відео зазначає: «Ми знаємо, що одна із самих агресивних дій по відношенню до землі – це сільське господарство» . На жаль, це факт, під яким підпишуться вчені з різних кінців світу.
Сучасні методи обробки сільськогосподарських культур, хоча й націлені на покращення родючості полів, є великими антагоністами природи. Ми не користуємося тим, що вона вже створила для того, щоб ліси й поля, флора та фауна існували в простому симбіозі. Постійне поповнення ґрунту органічними пластами потрібно забезпечувати листям, гіллям плодових дерев, сидератними культурами з розлогою наземною частиною. Це – доступний спосіб по технології та більш прийнятний з фінансового боку. Система органічного сільского господарства сама себе забезпечить усіма унікальними добривами та навіть збільшить шар ґрунту. Досвід Ернста Гьотча красномовно показує, що з таким підходом ми маємо шанс відновити величезні зони загублених земель. Можливо, що ми навіть зможемо наново повернути ті території в Україні, де вже піски почали наступати на колись родючі регіони. Суховії та відсутність дощів – це результат не лише глобального потепління, а й зухвальства виробників агрохімії. Кожного року на наші поля вигортаються тонни шкідливих речовин, що згодом потрапляють до нас у тарілку. Так, ці сполуки затримують вологу, борються зі шкідниками й не дають рости бур’янам. Але нащо безвідповідально нівечити те, що належить не лише нам, а й майбутнім поколінням? Схема дії екологічного фермерства існує стільки, скільки ростуть ліси й майоріють дикі трави на луках.
Ви не можете відчути смак лимону, якщо ви приймете таблетку вітаміну С, для повної користі вам потрібен самий лимон. Так і тут – ніякі добрива чи хімічний елемент штучного походження не дасть землі всього того, що містять інші рослини. Синтропічний принцип землеробства – основа для відновлення землі й отримання високих врожаїв гарної якості. Амарант з його великим потенціалом, як сидерата – одна з благословенних рослин, що приймає участь у цій великій міссії.
Взято з
http://amaranth-association.com/%D1%87% ... 9KPrVM_8eg